Батьківські збори у 7-Б класі

«Порушення поведінки дітьми: причини виникнення та засоби подолання»

Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе:

«Що я маю зробити?»

 Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?» 
  Піфагор 

Неможливо виростити повноцінну людину

 без виховання в ній почуття Прекрасного. 
  Р. Тагор 

      Сім'я і школа – два важливих соціальних інститути соціалізації дитини. І хоча їх виховні функції різні, позитивні результати досягаються тільки при вмілому поєднанні різних форм співробітництва, при активному включенні в цю роботу всіх членів колективу закладу і членів сімей вихованців.

     Головне в роботі класного керівника – завоювати довіру та авторитет, переконати батьків у важливості і необхідності узгоджених дій сім'ї і навчального закладу. Без батьківської участі процес виховання неможливий, або, принаймні, неповноцінний. Тому особливу увагу я приділяю впровадженню нових нетрадиційних форм співробітництва, спрямованих на організацію індивідуальної роботи з родиною, диференційований підхід до сімей.

      Кожна підготовка до батьківських зборів у 7-Б класі проходить з очікуванням чогось особливого:  яскравого, позитивного, пізнавального і, що особливо важливе, результативного.

     Ось і сьогодні, 10 листопада, відбулася чергова зустріч з матерями моїх любих семикласників. Тему зборів підказали самі діти - «Порушення поведінки дітьми: причини виникнення та засоби подолання», адже норми поведінки деяких учнів класу уже вийшли за межі допустимого. А ось над формою проведення зборів мені довелося «поламати голову», - дуже хотілося придумати щось особливе, щоб було і цікаво, і пізнавально.

        Мені навіть не здалося дивним, але вибір типу зборів теж не обійшовся без дітей: дуже вже захотілося, щоб у вирішенні причин неадекватної поведінки прийняли  участь самі винуватці. Тому класна кімната перетворилася на сімейну вітальню.

    Метою материнських, так, саме материнських (бо прийшли тільки мамочки, як вони самі себе називають) зборів було формування партнерських стосунків в системі «школа – батьки – учні» щодо вирішення навчання та виховання учнів.

А розпочалася наша зустріч із екскурсу у життя класу та невеличкого концерту, підготовленого силами самих дітей.

А далі про серйозне…

    Матусі та діти сіли так, щоб було видно обличчя кожного. Я запропонувала провести збори у вигляді гри.

    І першою вправою у нас було створення умов ефективної праці у групі. Були представлені ряд правил, які необхідні для роботи у групі (добровільність, щирість, відвертість, доброзичливість, активність, взаємоповага, один говорить – усі слухають), учасники пояснювали і обговорювали їх, а в кінці додали ще інші, які є важливими для того, щоб класний колектив був єдиним цілим.

    З метою створення теплої, дружньої атмосфери далі була вправа «Ім’я дитини». Учасники заходу з  рук в руки  передавали м’яку іграшку, передаючи з нею тепло своїх рук, доброту душі, любов. І кожен називав ім’я: мама називала ім’я своєї дитини так, як називає вдома, а дитина називала своє ім’я так,  як вона хотіла б, щоб її називали. Результатом цієї вправи стало те, що дітям приємно було чути своє справжнє ім’я, а не прізвище чи прізвисько. Одноголосно учні проголосили, що віднині будуть тільки промовляти імена, а прізвиська і грубі слова викинуть зі свого лексикону.

      БУДЕМО МАТИ НАДІЮ, ЩО САМЕ ТАК І БУДЕ.

     В ході «Сімейної вітальні» учні та мами прослухали міні-лекцію «Законодавча база України. Права та обов’язки дітей і батьків», про те що дозволяється робити у школі і що забороняється… Присутні дійшли висновку, що невиконання певних функцій призводить до порушення поведінкових норм, а це впливає і на навчання не тільки дитини з такою поведінкою, а й на інших учасників навчального процесу. Тут  же відбулося порівняння статистичних даних про навчальні досягнення учнів з 5 по 7 клас і всі побачили, хоча й незначну, девіацію у навчанні.  Порушуючи поведінку на уроках, учні порушують і Статут школи, порушують права тих дітей, які бажають навчатися, але їм заважають здобувати знання. До того ж ті учні, які порушують поведінку на уроках, вони ж є порушниками і на перервах.

Вправа «Злочин і кара» дала змогу проаналізувати характерні порушення поведінки дітей у школі.

Учні написали види власних порушень на уроках та перервах, а потім всі разом обговорювали їх.

ами згадали, які були порушення поведінки їхнього часу,  розповіли, які були види покарань  тоді. Всі дійшли висновку, що проблема поведінки не нова і є актуальною в усі часи. Щоб ефективно її вирішити, спочатку потрібно розібратися, чому діти себе так поводять.

      Тож вправа «Хто винен? Що робити?» поставила за мету проаналізувати причини неадекватної поведінки і визначити шляхи вирішення даної проблеми. З вуст дітей полилися припущення того, чому вони себе так ведуть на уроках. Батьки вирішили, що основними причинами поганої поведінки є вікові зміни дітей, несформована культура спілкування з оточуючими, послаблення контролю з боку батьків, зниження навчальної мотивації. Але постало питання, що ж треба зробити для того, щоб змінити ситуацію на краще?

     Всім учасникам було запропоновано на ватмані написати свої пропозиції, після чого презентувати їх перед присутніми. Тож були вироблені правила поведінки учнів у класі та правила спілкування  у соціумі.

      Прийнято рішення батьківських зборів:

1. Обговорити у сімейному колі, разом з дітьми, проблему поведінки у школі та в класі.

2. Припиняти некоректну поведінку по відношенню до однокласників, роз'яснювати дітям неприпустимість подібної поведінки.

3. Продовжити співпрацю з класним керівником та школою, активно брати участь у житті своєї дитини.

4. Дати змогу учням бути на місці вчителя, проводячи у класі уроки самоврядування.

    3 години зборів минули на мажорній ноті. Хочу процитувати слова 

В. Бехтерева: «Якщо хворому після розмови з лікарем не стає легше, то це не лікар».  Я маю надію, що час витрачений недаремно і вчителі відчують зміни на краще.

    Всі були задоволені і як завжди – ніхто не хотів йти додому, а ще деякий час  обговорювали те, що відбувалося.

Автор Сапальова Н.Г. 

(рекомендовано для блогу класних керівників)